Замок побудував  архітектор Павло Щасливий на замовлення гетьмана Станіслава Жолкевського у 1594-1605 роках. На початку свого існування замок знав родину гетьмана Богдана Хмельницького, в другій половині XVII століття був резиденцією короля Яна III Собеського, пам'ятає послів і коронованих осіб з усієї Європи.

Замок - найбільша споруда Жовкви. Чотири триярусні наріжні фланкуючі вежі та чотири двоповерхові корпуси по периметру з'єднані між собою закритими бойовими галереями. У глибині подвір'я, навпроти в'їзду, розташовано палацовий корпус з двоярусною відкритою галереєю. В'їзна брама з чотириярусною надбрамною вежею розташована по осі замку; до неї від Ринку вела насипна гребля та дерев'яний міст через широкий мурований оборонний рів з водою. Частина моста була звідною і нею закривали браму замку.

Найбільшого розквіту замок досяг за панування Яна III Собеського, який 1674 року перетворив замок на багату королівську резиденцію (архітектори П. Бебер, А. Лоцці). Біля замку Яном Собеським були закладені чудові паркові ансамблі.

З 1740 року Жовква стала власністю родини магнатів Радзивіллів. Замок було перебудовано і він втратив оборонний характер.

Занепад будівлі розпочався за австрійських часів, коли 1787 року його продали на аукціоні. Останній власник Артур Глодовський довів будівлю до руйнації.

Під час Першої світової війни російські війська в 1915 році спалили залишки замку. Упродовж 1923-1931 років коштом польського уряду замок було частково відбудовано та накрито новими дахами.

В даний час будівля замку частково музеєфікована, продовжується реставрація.